Оружие и юмор
- Автор темы Wann
- Дата начала
Не вижу ничего смешного.
Именно!
алексей с сахалина
Активный участник
- Сообщения
- 17.951
- Адрес
- Россия
Луи, наше всё, Витон?
алексей с сахалина
Активный участник
- Сообщения
- 17.951
- Адрес
- Россия
Ога , теперь и в триста восьмом калибре .
Так 308 это к однобортному мундиру. А в однобортном уже давно никто не воюет.
Ёрш
Активный участник
- Сообщения
- 7.239
- Адрес
- Гдето на севере
алексей с сахалина
Активный участник
- Сообщения
- 17.951
- Адрес
- Россия
Так до нас в наших азиях эта ваша новая европейска англицкая мода пока ещё дойдет..
Еще штык, и будет самое то.
Аскорія — українська снайперська гвинтівка 13,2 мм. Розробив київський професор Ігор Олексієнко на початку 1990-х років.
(Аскория - украинская снайперская винтовка 13,2 мм. Разработал киевский профессор Игорь Алексеенко в начале 1990-х годов.)
Історія
У розробника був дуже великий досвід роботи зі зброєю. Навчався він у Харкові в артилерійському училищі, потім служив у військовій частині в Києві. Останні 20 років життя працював на кіностудії імені Довженка піротехніком. Помер у 2007 році.
Гвинтівка була створена за схемою «буллпап», але, на відміну від класичних «буллпапів», магазин у неї розташований не позаду пістолетного руків'я, а з лівого боку від нього під кутом. У дослідному зразку «Аскорії» використовувався спеціально створений для неї боєприпас, в основі якого набій від французького кулемета Гочкіс зразка 1917 року 13,2 х 99. Як уражаючий елемент була можливість використання як класичної кулі, так і підкаліберної стріли з пластмасовим піддоном. Стріла могла виготовлятися з різної сталі – від звичайної загартованої до легованої хромом і ванадієм із присадкою вольфраму. Ефективність такого патрону за словами конструктора була колосальною – на дистанції 600 метрів підкаліберна стріла пробивала броньовану плиту в 50 мм.
За деякими даними, існував ще один тип кулі, який мав твердосплавний стрижень і пірофорну суміш, яка має температуру горіння до 4000°С і швидкість поширення 10-12 тис. м/сек.
За даними автора гвинтівка залишилася лише дослідницьким зразком. Через високу вартість і нестандартний боєприпас на озброєння української армії прийнята не була і на експорт не поставлялася.
Однак в останні роки з`явилась низка свідчень від джерел, які заслуговують на довіру, що саме таку гвинтівку бачили під час бойових дій на Кавказі в 1995 – 2008 роках.
У закордонній пресі стверджується, що винахідник продав документацію на її виробництво в Росію і Китай, де гвинтівка під іншими позначеннями досі виробляється невеликими партіями для потреб спецпідрозділів.
(История
У разработчика был очень большой опыт работы с оружием. Учился он в Харькове в артиллерийском училище, затем служил в военной части в Киеве. Последние 20 лет жизни работал на киностудии имени Довженко пиротехники. Умер в 2007 году.
Винтовка была создана по схеме «буллпап», но, в отличие от классических «буллпап», магазин у нее расположен не позади пистолетной рукоятки, а с левой стороны от него под углом. В опытном образце «Аскории» использовался специально созданный для нее боеприпас, в основе которого патрон от французского пулемета Гочкиса образца 1917 13,2 х 99. В качестве поражающего элемента была возможность использования как классических пуль, так и подкалиберных стрел с пластмассовым поддоном. Стрела могла изготавливаться с различной стали -- от обычной закаленной до легированной хромом и ванадием с присадкой вольфрама. Эффективность такого патрона по словам конструктора была колоссальной -- на дистанции 600 метров подкалиберная стрела пробивала бронированную плиту в 50 мм.
По некоторым данным, существовал еще один тип пули, которая имела твердосплавный стержень и пирофорную смесь с температурой горения до 4000°С и скоростью распространения (скоростью распространения газов? скоростью распространения пламени по смеси?) 10-12 тыс. м/с.
По данным автора винтовка осталась только исследовательским образцом. Из-за высокой стоимости и нестандартного боеприпаса на вооружение украинской армии принята не была и на экспорт не поставлялась.
Однако в последние годы появилась ряд свидетельств от источников, заслуживающих доверия, что именно такую винтовку видели во время боевых действий на Кавказе в 1995-2008 годах.
В зарубежной прессе утверждается, что изобретатель продал документацию на ее производство в Россию и Китай, где винтовка под другими обозначениями до сих пор производится небольшими партиями для нужд спецподразделений.)
Тактико-технічні характеристики
Патрон - 13,2 х 99 специальный
Вес пули - 17,5 грамма
Начальная скорость пули (подкалиберной) - 1500 м/с
Дульная энергия пули - 19,69 кДж
Общая длина - 1165 мм
Общий вес (без патронов) - 7,2 кг
Емкость магазина - 5, 7, 9 или 11 патронов
Прицельная дальность стрельбы - 1800 м)
https://uk.wikipedia.org/wiki/Аскорія
Как я и думал, Аскория родилась в стенах шушпангеверостротельной корпорации КБСТ.
(Аскория - украинская снайперская винтовка 13,2 мм. Разработал киевский профессор Игорь Алексеенко в начале 1990-х годов.)
Історія
У розробника був дуже великий досвід роботи зі зброєю. Навчався він у Харкові в артилерійському училищі, потім служив у військовій частині в Києві. Останні 20 років життя працював на кіностудії імені Довженка піротехніком. Помер у 2007 році.
Гвинтівка була створена за схемою «буллпап», але, на відміну від класичних «буллпапів», магазин у неї розташований не позаду пістолетного руків'я, а з лівого боку від нього під кутом. У дослідному зразку «Аскорії» використовувався спеціально створений для неї боєприпас, в основі якого набій від французького кулемета Гочкіс зразка 1917 року 13,2 х 99. Як уражаючий елемент була можливість використання як класичної кулі, так і підкаліберної стріли з пластмасовим піддоном. Стріла могла виготовлятися з різної сталі – від звичайної загартованої до легованої хромом і ванадієм із присадкою вольфраму. Ефективність такого патрону за словами конструктора була колосальною – на дистанції 600 метрів підкаліберна стріла пробивала броньовану плиту в 50 мм.
За деякими даними, існував ще один тип кулі, який мав твердосплавний стрижень і пірофорну суміш, яка має температуру горіння до 4000°С і швидкість поширення 10-12 тис. м/сек.
За даними автора гвинтівка залишилася лише дослідницьким зразком. Через високу вартість і нестандартний боєприпас на озброєння української армії прийнята не була і на експорт не поставлялася.
Однак в останні роки з`явилась низка свідчень від джерел, які заслуговують на довіру, що саме таку гвинтівку бачили під час бойових дій на Кавказі в 1995 – 2008 роках.
У закордонній пресі стверджується, що винахідник продав документацію на її виробництво в Росію і Китай, де гвинтівка під іншими позначеннями досі виробляється невеликими партіями для потреб спецпідрозділів.
(История
У разработчика был очень большой опыт работы с оружием. Учился он в Харькове в артиллерийском училище, затем служил в военной части в Киеве. Последние 20 лет жизни работал на киностудии имени Довженко пиротехники. Умер в 2007 году.
Винтовка была создана по схеме «буллпап», но, в отличие от классических «буллпап», магазин у нее расположен не позади пистолетной рукоятки, а с левой стороны от него под углом. В опытном образце «Аскории» использовался специально созданный для нее боеприпас, в основе которого патрон от французского пулемета Гочкиса образца 1917 13,2 х 99. В качестве поражающего элемента была возможность использования как классических пуль, так и подкалиберных стрел с пластмассовым поддоном. Стрела могла изготавливаться с различной стали -- от обычной закаленной до легированной хромом и ванадием с присадкой вольфрама. Эффективность такого патрона по словам конструктора была колоссальной -- на дистанции 600 метров подкалиберная стрела пробивала бронированную плиту в 50 мм.
По некоторым данным, существовал еще один тип пули, которая имела твердосплавный стержень и пирофорную смесь с температурой горения до 4000°С и скоростью распространения (скоростью распространения газов? скоростью распространения пламени по смеси?) 10-12 тыс. м/с.
По данным автора винтовка осталась только исследовательским образцом. Из-за высокой стоимости и нестандартного боеприпаса на вооружение украинской армии принята не была и на экспорт не поставлялась.
Однако в последние годы появилась ряд свидетельств от источников, заслуживающих доверия, что именно такую винтовку видели во время боевых действий на Кавказе в 1995-2008 годах.
В зарубежной прессе утверждается, что изобретатель продал документацию на ее производство в Россию и Китай, где винтовка под другими обозначениями до сих пор производится небольшими партиями для нужд спецподразделений.)
Тактико-технічні характеристики
- Набій – 13,2 х 99 спеціальний
- Вага кулі – 17,5 грама
- Початкова швидкість кулі (підкаліберної) – 1500 м/с
- Дулова енергія кулі – 19,69 кДж
- Загальна довжина – 1165 мм
- Загальна вага (без патронів) – 7,2 кг
- Ємність магазину – 5, 7, 9 або 11 набоїв
- Прицільна дальність стрільби – 1800 м
Патрон - 13,2 х 99 специальный
Вес пули - 17,5 грамма
Начальная скорость пули (подкалиберной) - 1500 м/с
Дульная энергия пули - 19,69 кДж
Общая длина - 1165 мм
Общий вес (без патронов) - 7,2 кг
Емкость магазина - 5, 7, 9 или 11 патронов
Прицельная дальность стрельбы - 1800 м)
https://uk.wikipedia.org/wiki/Аскорія
Как я и думал, Аскория родилась в стенах шушпангеверостротельной корпорации КБСТ.
алексей с сахалина
Активный участник
- Сообщения
- 17.951
- Адрес
- Россия
Этот камуфляж и в лесу нынешнем вполне себе.Камуфляж для уличных боев:
Ёрш
Активный участник
- Сообщения
- 7.239
- Адрес
- Гдето на севере
Смех, смехом а такая хрень, вполне себе может шороху навести...
Последнее редактирование:
Ёрш
Активный участник
- Сообщения
- 7.239
- Адрес
- Гдето на севере
